Ми провели опитування кількох експертів щодо стану та перспектив впровадження стандартів IEC-62264 в Україні. Нижче наводяться відповіді Володимира Патрахіна, технічного директора Індасофт-Україна.
- Яке ваше основне місце роботи? З 2004 року – ДП «Індасофт-Україна»
- Які місця роботи були в минулому? Науково-дослідний інститут цукрової промисловості, ТОВ “ХОЛИТ Дейта Системс”
- Оцініть кількома реченнями Вашу обізнаність в стандартах IEC-62264, IEC-61512, ISO-22400. Проходив курс знайомства з стандартом ISA-95 в АППАУ у 2016 році, знайомий з загальнодоступними матеріалами по виробничім КПЄ. Особливість Індасофт – це спеціалізація на безперервних процесах типу хімічної, нафтогазо-переробної промисловості. З bath-процесами, та отже IEC-61512, маємо набагато менший досвід.
- Досвід впровадження яких функцій MOM був у Вашій практиці, і в якості якого стейкхолдера виступали? З 2004 року приймав участь у якості виконавця та керівника проектів впровадження диспетчерських та MES-систем.
- Чи задоволені Ви результатами впровадження, на скільки вони були успішними? Результати впровадження має оцінювати Замовник
- З якими основними проблемами зустрілися при впровадженні? Головна проблема при впровадженні систем диспетчеризації великих промислових підприємств – це наявність великої кількості різнорідних локальних систем автоматизації, які впроваджувалися в різний час, різними інтеграторами на різних програмно-апаратних рішеннях. Багато часу та зусиль доводиться прикладати не для розробки аналітики, а на інтеграцію систем, виявлення та доступ до важливої виробничої інформації, яка б поступала у реальному часі із різноманітних джерел. Щоб успішно впроваджувати MES-системи, Замовник повинен усвідомити її важливість як загально-виробничої платформи, яка «закриває» діру між АСУТП та ERP, перетворює інформацію із сирих даних у економічно важливу. Дуже часто робочі та бізнес-процеси Замовника не відповідають вимогам ПЗ, яке впроваджується. Це призводить до того, що Замовник «прокидається» та може надати необхідну вихідну інформацію вже в період впровадження. З’являються нові вимоги та потреби, які не були враховані на старті проекту. Через це виникають додаткові витрати часу та сил на погодження, врахування та реалізацію і не завжди за кошти замовника.
- Яка сама велика «перемога»? Коли наша система стає внутрішнім стандартом для підприємства. Коли вже після того, як ми пішли, система продовжує розвиватися, нарощує функціональність та обсяги.
- Яка сама велика «невдача»? Коли затрачено багато часу та зусиль на впровадження, а Замовник, з різних причин, припиняє використовувати систему.
- Чи використовувалися стандарти IEC-62264, IEC-61512, ISO-22400? Як інтегратори ми впроваджуємо інформаційно-керуючі системи на базі розробок провідних світових вендорів у галузі OT/IT. Ідеологія сучасних стандартів, зазвичай, особливо у останні роки, враховується ними у запропонованих ринку рішеннях.
- Які найбільші переваги стандарту IEC-62264 на Вашу думку? Чи відчули Ви їх на свої практиці? Мабуть найбільшу перевагу стандарт має надавати Замовнику для спрощення вертикальної інтеграції MES/ERP та горизонтальної інтеграції систем виробничої аналітики. Коли усі компоненти ПЗ підтримують єдині підходи до інтеграції, знижується ризики та вартість рішень, поліпшуються умови вибору ПЗ та інтегратора
- Оцініть ступінь обізнаності на Вашу думку українського ринку по MOM взагалі, та стандартів IEC-62264, IEC-61512, ISO-22400. На мій погляд, ступінь обізнаності Замовників українського ринку вкрай низька. Я не говорю вже за рекомендовані стандарти, а про обов’язкові, наприклад, по кібербезпеці. Складається таке враження, що інженерна діяльність в нашій країні не вважається за важливу. Погоду роблять юристи та економісти. Часто власники підприємств не хочуть вкладати кошти у їх розвиток та модернізацію. Відповідно, інженерні кадри вони забезпечують на мінімально можливому рівні, розрахованими виключно на підтримку працездатності обладнання. Спеціалісти варяться у «власному соку» не маючи можливість виїхати на семінари або підвищення кваліфікації. Хоча, для справедливості, треба відмітити, що в останній час на деяких великих підприємствах з закордонним менеджментом ситуація міняється у кращу сторону.
- В чому проблеми впровадження стандарту на ринок? З нашої точки зору, як інтеграторів, які використовують готові інструменти, головна проблема – це підтримка сучасних стандартів саме розробниками. Ну і якщо Замовники будуть вимагати відповідних рішень, то Виконавцям прийдеться підлаштовуватись.
- Кому можуть бути вигідні стандарти? В першу чергу Замовникам систем керування виробництвом.
- Кому впроваджені стандарти можуть заважати і чому? Можуть заважати розробникам рішень, які не готові переробляти свої цілком і так комерційно успішні інструменти. Іноді стандарти заважають і Замовникам, які одного разу усвідомлюють, що принципи та самі додатки які вони використовують далекі від сучасних вимог.
- Оцініть на скільки імплементація стандарту (в оригінальному англомовному варіанті) в Україні допоможе розвитку. На скільки зміниться ситуація, якщо імплементацію зробити методом перекладу? Стандарти треба перекладати. І не просто перекладати, а надати ринку практичні рекомендації по їх застосуванню. Треба знайомити інженерні кадри на місцях з сучасними рішеннями на базі стандартів від різних розробників, надавати інформацію про їх успішні впровадження у світі.
- Які на Вашу думку інструменти, засоби, методи можуть значно покращити ситуаційну обізнаність в наведених стандартах? Навчання, семінари, рекомендації, успішні історії та інший широко поширюваний медіа-контент.
- Які засоби MOM та ERP можете назвати, що однозначно підтримують наведені стандарти. У якості прикладу, можу навести історію з продуктом компанії GE Digital Plant Applications (РА). Багато років РА впроваджувався у якості інструмента синтезу MES систем по підвищенню ефективності виробництва, якості та використання обладнання у різних виробничих галузях. В основі продукту лежить концепція «віртуального підприємства», тобто ПЗ описує процес виготовлення продукції, описується реальна структура підприємства, специфікації продукції, інструкції процесу. Розраховуються в реальному часі KPI, створюються моделі виявлення ключових подій виробництва і реакції системи на них. Тобто ідеологія ISA 88/95 простежується. Але тільки з того часу, як провідне ПЗ класу ERP – SAP перейшла на підтримку структури БД та обміну з MES за принципами ISA 88/95, GE Digital розробило продукт Open Enterprise. Цей спеціалізований додаток призначений для автоматизації двостороннього обміну РА з ERP та забезпечує об’єктне представлення документа B2MML, а також надає шаблони сценаріїв та повідомлень у повній відповідності до ISA 95.
- Чи можуть стандарти на Вашу думку пришвидшити цифровізацію підприємства? Якщо так, то як? Більша підтримка стандартів розробниками виробничого ПЗ має призвести до їх більшої розповсюдженості та вживаності, зменшення вартості, хаосу та неоднозначності у його виборі Замовниками. Якщо такі інструменти цифровізації стануть «на слуху» та широко вживаними, то можливо і темпи цифровізації зростуть.
- На мою думку є великий бар’єр (фінансовий, нехватка кваліфікованих кадрів) впровадження MOM для середніх та малих підприємств. Чи погоджуєтесь Ви з цим, і якщо так як його подолати? На сьогоднішній день, інструменти підвищення ефективності виробництва за допомогою MES-систем від брендових світових розробників все ще достатньо вартісні для середніх та малих підприємств в Україні. Та й фірм-інтеграторів у класі MES на нашому ринку небагато. Можливо вихід є у розробці вітчизняних продуктів класу MES. Наприклад, «Індасофт-Україна» пропонує Замовникам цілком доступний вітчизняний програмний продукт для автоматизації технологічних лабораторій класу LIMS DigatalLab.
Пропонуємо Вам пройти опитування за посиланням.