Стан обізнаності ринку про IEC 62264 за результатами опитування

Технічним комітетом 185 «Промислова автоматизація» разом з партнерами проведено опитування стосовно стану обізнаності зі стандартами ISA-95/IEC-62264, щодо використання систем керування виробництвом рівня MOM/MES, а також проведено оцінку важливості різних бізнес-драйверів. Незважаючи на малу кількість респондентів (8 осіб), що у свою чергу характеризує низьку зацікавленість ринку до стандарту, ми наводимо основні результати (див. таблиці 1-14) для поверхневої оцінки стану. З огляду на те, що не всі особи залишили свої контактні дані (останнє питання), це дещо зменшує довіру до їх відповідей, тому таблиці розбиті на дві частини. До опитування також долучився представник білоруської молочної компанії «Савушкін продукт», який є передовим підприємством харчової промисловості в Білорусі. Їх відповіді позначені літерою «Б».

Перша частина опитування стосувалася оцінки важливості бізнес-драйверів для підприємств. Бізнес-драйвери надають користувачам стандарту основу розуміння, яким чином виходячи з конкретних потреб промисловості та інформаційної системи можна використовувати даний стандарт (див. розділ 2). Саме бізнес-драйвери повинні стимулювати підприємства використовувати стандарт, тому важливо було проаналізувати, які з них найбільш вагомі для українського виробника. Оцінювання проводилось по п’ятибальній системі, де 5 – найважливіший, 0 – неважливий.

На думку опитуваних, найбільш вагомими бізнес-драйверами є якість та простежуваність, а також швидке та оптимальне планування.  Якість та простежуваність – відповідність нормативним вимогам, визначення затрат на обслуговування для покращення продукту, безпечність для клієнтів та відстеження впливу небезпечних предметів на персонал (біля 90-100% опитуваних вважають показник важливим, оцінка 4-5 в діапазоні 0..5). Вдосконалене планування є ключовим бізнес-драйвером для компаній з дорогими запасами, трудомістким виробництвом, але швидкими змінами клієнтів та змінним попитом (біля 90-100%).

Трохи менш пріоритетними респонденти виділили швидке прогнозоване виконання замовлення та ефективність активів.  Автоматизована доступність прогнозування – швидко реагувати на замовлення  відповідно до стану виробництва (60-70%). Ефективність активів – орієнтація на максимізацію ефективного та економічного використання активів у виробництві продукції (60-70%)

Іншим бізнес-драйверам надали високі пріоритети від 40%-50% респондентів.

Скорочений час циклу  – час, який необхідний для виготовлення продукту з моменту розміщення замовлення (біля 50%). Оптимізація ланцюжка постачань – ведення бізнесу кожним учасником ланцюжку з використанням останньої і якісної інформації від інших учасників, щоб якнайкраще збалансувати попит і пропозицію (біля 50%). Гнучке виробництво – можливість змінювати налаштування виробничих активів для швидкого задоволення попиту на ринку (біля 40%).

Ці результати хоча і дають якісь уявлення про пріоритетність  бізнес-драйверів (важливість якості та простежуваності, особливо для виробництв орієнтованих на Європу), проте  не є узагальнюючими для ринку через специфічність деяких з них (гнучкість може цікавити дискретні чи порційні багатоасортиментні виробництва, але практично не цікавить неперервні). Тим не менше варто відмітити, що усі бізнес-драйвери є важливими для більшості респондентів. Це у свою чергу говорить про правильне акцентування саме на них в стандарті.

В рамках опитування нас цікавила наявність різних систем керування виробництвом рівня MOM/MES на підприємствах респондентів. Серед опитаних найбільшої популярності досягли самописні модулі керування виробництвом (наприклад для «1С Предприятие»), які наявні на підприємствах у (75-100%) опитаних (див. таблицю 8). Розмова з представниками багатьох підприємств дає ту саму картину, що підтверджує реальність даних цифр. На нашу думку це пов’язано насамперед з двома пов’язаними причинами: тотальне впровадження 1С на рівні керування бізнес-процесами та наявністю програмістів в штаті, які й супроводжують і відповідно можуть доробити додатковий функціонал.      

У близько половини (40-60%) є системи автоматизації основного виробництва (MES), системи керування лабораторною інформацією (LIMS) та модулі виробничої аналітики. Слід відмітити, що в опитуванні приймали участь представники достатньо потужних підприємств, а отже ці дані є значно завищеними, ніж в середньому по всім українським підприємствам.   

Наше здивування викликали результати, що говорять про відсутність на підприємствах систем керування технологічним обслуговуванням та ремонтом (CMMS, ТОіР). Це суперечить нашим власним спостереженням, які показують, що на великих підприємствах принаймні елементи таких систем присутні. Можливо така розбіжність пов’язана з тим, що ці функції реалізовані в інших системах керування, наприклад в тому ж 1С.    

За результатами опитування системи керування складом (WMS) практично відсутні на українських підприємствах.

Очевидне відставання Українських виробництв у порівнянні з передовим підприємством харчової промисловості в Білорусі, де наявні усі з перелічених систем.

Більшість опитуваних (біля 60%) вказали, що їх підприємства частково автоматизовані на рівні АСКТП, усі інші зазначили що повністю автоматизовані. Такий розподіл співпадає також з нашими власними спостереженнями. Наявність навіть частково автоматизованих АСКТП говорить про технічну готовність цього рівня до інтегрування.

Серед програмних засобів автоматизації підприємств (ERP-рівня) зазначали такі як SAP, 1C, Парус та власні розробки. Підтримку стандартів IEC цими засобами назвали біля 50% респондентів (MES або ERP). Відповіді сильно  розподілені, однак принаймні 50% кажуть про відсутність підтримки на всіх рівнях керування. Нам здається ця кількість дещо занижена.

Приблизно така сама ситуація в оцінці ступені інтегрування рівня MES та ERP. Системи «частково інтегровані» та «зовсім незалежні» приблизно поділилися 50% на 50%. Тільки один респондент (який не залишив своїх координат) відповів про повну інтеграцію з використанням власних стандартів.

Серед проблем інтегрування зазначалось, що у кожному разі необхідна окрема проробка рішення по інтеграції, а також складність адаптації та реалізації стандартів.

Розподіл відповідей респондентів про обізнаність стандартів дуже нерівномірний. Усі про нього чули, враховуючи що опитування йде в рамках впровадження даного стандарту в Україні, це не дивно.

Необхідність стандартизації відчувають біля 60% респондентів.

Хоч респондентів достатньо мало і нічого не можна сказати про репрезентативність вибірки, спробуємо зробити хоча б аналіз того, що маємо. Найбільш вагомими бізнес-драйверами, що можуть слугувати аргументом на користь використання інтегрування L4 та L3 взагалі, та з використанням IEC 62264, є контроль якості та простежуваність і швидке оптимальне планування. При цьому для реалізації функцій MOM лідирує спосіб «дописати модуль власними силами». На рівні АСКТП українські підприємства принаймні частково автоматизовані. Принаймні 50% говорять про відсутність інтегрування на всіх рівнях, і більше половини – про необхідність стандартизації. Зрештою, ми маємо і так відому картину – інтегрування потребується і стандарти в цьому можуть допомогти.         

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *