У коментарях додавайте посилання на наукові статті, ми будемо оновлювати список.
Категорія: МЕК 62264
Експерти про MOM та IEC-62264: думка Максима Романова
Ми провели опитування кількох експертів щодо стану та перспектив впровадження стандартів IEC-62264 в Україні. Нижче наводяться відповіді Максима Романова, консультанта по MES в Brighteye.
- Яке ваше основне місце роботи?
Brighteye - Які місця роботи були в минулому? Арселор Митал, Интерпайп
- Оцініть кількома реченнями Вашу обізнаність в стандартах IEC-62264, IEC-61512, ISO-22400. Уровень 6 – по ИСА95, Уровень 4 по 22400 и уровень 1 по ИСА98 (EQF уровни).
- Досвід впровадження яких функцій MOM був у Вашій практиці, і в якості якого стейкхолдера виступали? Дважды руководил/участвовал в реализации комплексного МОМ решения.
- Чи задоволені Ви результатами впровадження, на скільки вони були успішними? Да – успешны – на примере Интерпайп
- З якими основними проблемами зустрілися при впровадженні? Сопротивление изменениям со стороны персонала.
- Яка сама велика «перемога»? Запуск онлайн-картотек НЗП.
- Яка сама велика «невдача»? Запуск систем ручного ввода информации.
- Чи використовувалися стандарти IEC-62264, IEC-61512, ISO-22400? Нет, на тот момент они были нам неизвестны.
- Які найбільші переваги стандарту IEC-62264 на Вашу думку? Чи відчули Ви їх на свої практиці? Как и любой хороший стандарт – IEC-62264 является обобщением лучшего опыта реализации МОМ решений, соответственно является хорошей базой для старта при необходимости повышения квалификации в области МОМ решений. Со всеми вытекающими. Второе преимущество – это отличный инструмент коммуникации и обмена ключевыми определениями в рамках проекта реализации МОМ функционала.
- Оцініть ступінь обізнаності на Вашу думку українського ринку по MOM взагалі, та стандартів IEC-62264, IEC-61512, ISO-22400. Уровень EQF0 или EQF1 – полное отсутствие знаний или базовые знания.
- В чому проблеми впровадження стандарту на ринок? Я думаю, что драматических «проблем» нет – есть общеэкономическая ситуация с «не подходящим» рынком для МОМ решений.
- Кому можуть бути вигідні стандарти? Тем, кто принимает решение делать МОМ проекты.
- Кому впроваджені стандарти можуть заважати і чому? Не думаю, что для кого-то стандарт может составлять реальную угрозу или помеху.
- Оцініть на скільки імплементація стандарту (в оригінальному англомовному варіанті) в Україні допоможе розвитку. На скільки зміниться ситуація, якщо імплементацію зробити методом перекладу? Я думаю, что мы переоцениваем объём рынка, который реально может быть заинтересован в решениях МОМ, соответственно в отсутствии активного интереса со стороны заказчиков и интеграторов видим проблему. Активности в области продвижения английского варианта, и тем более его перевод на украинский на мой взгляд не приведут ни к каким драматическим переменам в этой области.
- Які на Вашу думку інструменти, засоби, методи можуть значно покращити ситуаційну обізнаність в наведених стандартах? Я полагаю, что наиболее результативной активностью в вопросах информированности о стандартах является преподавание соответствующих предметов с использованием стандартов в вузах и в форме коммерческих курсов. Узкая специфика данной темы подразумевает факультативность подобного рода активностей – а хоть спрос и не является массовым, в то же время достаточен чтобы окупить затраты на создание образовательных продуктов подобного рода.
- Які засоби MOM та ERP можете назвати, що однозначно підтримують наведені стандарти. Как обсуждалось на одном из собраний ТК 185 – стандарты не поддерживают, им соответствуют. В частности, было выделено три уровня соответствия стандарту. Максимальное соответствие – формальный уровень практически нигде не встречается. Исключением являются спецификации интеграционных модулей – так, например SAP декларирует соответствие B2MML в модуле для интеграции ERP с другими решениями третьего уровня. Средний уровень соответствия – понятийный, ситуация в которой основные понятия МОМ решения и связи между ними действительно повторяют рекомендации стандартов. Ряд систем обладает этим уровнем соответствия, но как правило в рамках отдельных модулей или на уровне ядра системы. Наиболее низкий уровень соответствия – идейное соответствие. Большинство МОМ систем придерживаются стандартов и реализуют функционал, близкий по смыслу и назначению рекомендациям. Однако внутренности реализации или отдельные функции не имеют корреспонденции с тем, что рекомендует стандарт. Такой подход характерен для МОМ систем, созданных не непосредственно для решения задач управления на третьем уровне – а выросших из других систем путем расширения функционала. Поэтому я считаю не лишенной оснований классификацию МОМ решений на Clear MOM, ERP driven MOM, Automation vendor driven MOM (SCADA driven MOM). Чистые решения как правило максимально близки к стандартам – в то время как другие несут в себе характерный функционал и подходы систем из которых они развились. Подчеркнутая «легкость интеграции» такого рода решений как правило является недостатком, а не достоинством – так как по факту «легкость» обеспечена только по отношению к материнской системе.
- Чи можуть стандарти на Вашу думку пришвидшити цифровізацію підприємства? Якщо так, то як? Да, поскольку следование стандартам, во-первых, снижает совокупную стоимость владения решения, во-вторых существенно снижает риски, связанные как с определением решения так и с его интеграцией.
- На мою думку є великий бар’єр (фінансовий, нехватка кваліфікованих кадрів) впровадження MOM для середніх та малих підприємств. Чи погоджуєтесь Ви з цим, і якщо так як його подолати? Барьеры преодолеваются с возникновением реальной экономической потребности. На самом деле проект внедрения МОМ не такой уж и затратный в финансовом плане. Таким образом когда ЛПР для роста объемов предприятия, либо при внешних изменениях конъюнктуры рынка выбирают не экстенсивные стратегии, а варианты интенсивного цифрового развития, как правило сопровождающегося необходимостью изменения подходов и переподготовки персонала, создается благоприятная среда для реализации МОМ проекта. Средние и малые предприятия в Украине, сталкиваясь с проблемами роста или изменениями рыночной среды в целом нечасто имеют волю и ресурсы продолжать вести бизнес. Естественно, ещё реже выбирается интенсивный путь развития. И уж совсем редко МОМ проект является действительно стратегической инициативой менеджмента. Поэтому в Украине мы с большей вероятностью можем наблюдать интерес к МОМ системам от более крупных и стабильно работающих компаний, для которых МОМ проект не является по факту прямым способом достижения стратегических целей, а скорее составной частью стратегий устойчивого развития, цифровизации и/или достижения операционной эффективности. Этим и определяется общее восприятие ЛПР проектов МОМ не как вариантов «скорой помощи» в критических ситуациях – а как «профилактических» мероприятий, направленных на оздоровление предприятия в долгосрочной перспективе. Такое отношение формирует соответственно приоритетность финансирования проектов МОМ. Возвращаясь к вопросу – дело на мой взгляд в общей культуре ведения бизнеса в Украине. И в сложившейся в 2019 году обстановке предпосылок для массовых эффективных инвестиций в МОМ проекты и в повышение квалификации в области МОМ со стороны малого и среднего бизнеса нет.
Пропонуємо Вам пройти опитування за посиланням.
Експерти про MOM та IEC-62264: думка Володимира Патрахіна
Ми провели опитування кількох експертів щодо стану та перспектив впровадження стандартів IEC-62264 в Україні. Нижче наводяться відповіді Володимира Патрахіна, технічного директора Індасофт-Україна.
- Яке ваше основне місце роботи? З 2004 року – ДП «Індасофт-Україна»
- Які місця роботи були в минулому? Науково-дослідний інститут цукрової промисловості, ТОВ “ХОЛИТ Дейта Системс”
- Оцініть кількома реченнями Вашу обізнаність в стандартах IEC-62264, IEC-61512, ISO-22400. Проходив курс знайомства з стандартом ISA-95 в АППАУ у 2016 році, знайомий з загальнодоступними матеріалами по виробничім КПЄ. Особливість Індасофт – це спеціалізація на безперервних процесах типу хімічної, нафтогазо-переробної промисловості. З bath-процесами, та отже IEC-61512, маємо набагато менший досвід.
- Досвід впровадження яких функцій MOM був у Вашій практиці, і в якості якого стейкхолдера виступали? З 2004 року приймав участь у якості виконавця та керівника проектів впровадження диспетчерських та MES-систем.
- Чи задоволені Ви результатами впровадження, на скільки вони були успішними? Результати впровадження має оцінювати Замовник
- З якими основними проблемами зустрілися при впровадженні? Головна проблема при впровадженні систем диспетчеризації великих промислових підприємств – це наявність великої кількості різнорідних локальних систем автоматизації, які впроваджувалися в різний час, різними інтеграторами на різних програмно-апаратних рішеннях. Багато часу та зусиль доводиться прикладати не для розробки аналітики, а на інтеграцію систем, виявлення та доступ до важливої виробничої інформації, яка б поступала у реальному часі із різноманітних джерел. Щоб успішно впроваджувати MES-системи, Замовник повинен усвідомити її важливість як загально-виробничої платформи, яка «закриває» діру між АСУТП та ERP, перетворює інформацію із сирих даних у економічно важливу. Дуже часто робочі та бізнес-процеси Замовника не відповідають вимогам ПЗ, яке впроваджується. Це призводить до того, що Замовник «прокидається» та може надати необхідну вихідну інформацію вже в період впровадження. З’являються нові вимоги та потреби, які не були враховані на старті проекту. Через це виникають додаткові витрати часу та сил на погодження, врахування та реалізацію і не завжди за кошти замовника.
- Яка сама велика «перемога»? Коли наша система стає внутрішнім стандартом для підприємства. Коли вже після того, як ми пішли, система продовжує розвиватися, нарощує функціональність та обсяги.
- Яка сама велика «невдача»? Коли затрачено багато часу та зусиль на впровадження, а Замовник, з різних причин, припиняє використовувати систему.
- Чи використовувалися стандарти IEC-62264, IEC-61512, ISO-22400? Як інтегратори ми впроваджуємо інформаційно-керуючі системи на базі розробок провідних світових вендорів у галузі OT/IT. Ідеологія сучасних стандартів, зазвичай, особливо у останні роки, враховується ними у запропонованих ринку рішеннях.
- Які найбільші переваги стандарту IEC-62264 на Вашу думку? Чи відчули Ви їх на свої практиці? Мабуть найбільшу перевагу стандарт має надавати Замовнику для спрощення вертикальної інтеграції MES/ERP та горизонтальної інтеграції систем виробничої аналітики. Коли усі компоненти ПЗ підтримують єдині підходи до інтеграції, знижується ризики та вартість рішень, поліпшуються умови вибору ПЗ та інтегратора
- Оцініть ступінь обізнаності на Вашу думку українського ринку по MOM взагалі, та стандартів IEC-62264, IEC-61512, ISO-22400. На мій погляд, ступінь обізнаності Замовників українського ринку вкрай низька. Я не говорю вже за рекомендовані стандарти, а про обов’язкові, наприклад, по кібербезпеці. Складається таке враження, що інженерна діяльність в нашій країні не вважається за важливу. Погоду роблять юристи та економісти. Часто власники підприємств не хочуть вкладати кошти у їх розвиток та модернізацію. Відповідно, інженерні кадри вони забезпечують на мінімально можливому рівні, розрахованими виключно на підтримку працездатності обладнання. Спеціалісти варяться у «власному соку» не маючи можливість виїхати на семінари або підвищення кваліфікації. Хоча, для справедливості, треба відмітити, що в останній час на деяких великих підприємствах з закордонним менеджментом ситуація міняється у кращу сторону.
- В чому проблеми впровадження стандарту на ринок? З нашої точки зору, як інтеграторів, які використовують готові інструменти, головна проблема – це підтримка сучасних стандартів саме розробниками. Ну і якщо Замовники будуть вимагати відповідних рішень, то Виконавцям прийдеться підлаштовуватись.
- Кому можуть бути вигідні стандарти? В першу чергу Замовникам систем керування виробництвом.
- Кому впроваджені стандарти можуть заважати і чому? Можуть заважати розробникам рішень, які не готові переробляти свої цілком і так комерційно успішні інструменти. Іноді стандарти заважають і Замовникам, які одного разу усвідомлюють, що принципи та самі додатки які вони використовують далекі від сучасних вимог.
- Оцініть на скільки імплементація стандарту (в оригінальному англомовному варіанті) в Україні допоможе розвитку. На скільки зміниться ситуація, якщо імплементацію зробити методом перекладу? Стандарти треба перекладати. І не просто перекладати, а надати ринку практичні рекомендації по їх застосуванню. Треба знайомити інженерні кадри на місцях з сучасними рішеннями на базі стандартів від різних розробників, надавати інформацію про їх успішні впровадження у світі.
- Які на Вашу думку інструменти, засоби, методи можуть значно покращити ситуаційну обізнаність в наведених стандартах? Навчання, семінари, рекомендації, успішні історії та інший широко поширюваний медіа-контент.
- Які засоби MOM та ERP можете назвати, що однозначно підтримують наведені стандарти. У якості прикладу, можу навести історію з продуктом компанії GE Digital Plant Applications (РА). Багато років РА впроваджувався у якості інструмента синтезу MES систем по підвищенню ефективності виробництва, якості та використання обладнання у різних виробничих галузях. В основі продукту лежить концепція «віртуального підприємства», тобто ПЗ описує процес виготовлення продукції, описується реальна структура підприємства, специфікації продукції, інструкції процесу. Розраховуються в реальному часі KPI, створюються моделі виявлення ключових подій виробництва і реакції системи на них. Тобто ідеологія ISA 88/95 простежується. Але тільки з того часу, як провідне ПЗ класу ERP – SAP перейшла на підтримку структури БД та обміну з MES за принципами ISA 88/95, GE Digital розробило продукт Open Enterprise. Цей спеціалізований додаток призначений для автоматизації двостороннього обміну РА з ERP та забезпечує об’єктне представлення документа B2MML, а також надає шаблони сценаріїв та повідомлень у повній відповідності до ISA 95.
- Чи можуть стандарти на Вашу думку пришвидшити цифровізацію підприємства? Якщо так, то як? Більша підтримка стандартів розробниками виробничого ПЗ має призвести до їх більшої розповсюдженості та вживаності, зменшення вартості, хаосу та неоднозначності у його виборі Замовниками. Якщо такі інструменти цифровізації стануть «на слуху» та широко вживаними, то можливо і темпи цифровізації зростуть.
- На мою думку є великий бар’єр (фінансовий, нехватка кваліфікованих кадрів) впровадження MOM для середніх та малих підприємств. Чи погоджуєтесь Ви з цим, і якщо так як його подолати? На сьогоднішній день, інструменти підвищення ефективності виробництва за допомогою MES-систем від брендових світових розробників все ще достатньо вартісні для середніх та малих підприємств в Україні. Та й фірм-інтеграторів у класі MES на нашому ринку небагато. Можливо вихід є у розробці вітчизняних продуктів класу MES. Наприклад, «Індасофт-Україна» пропонує Замовникам цілком доступний вітчизняний програмний продукт для автоматизації технологічних лабораторій класу LIMS DigatalLab.
Пропонуємо Вам пройти опитування за посиланням.
МЕК 62264-1 Інтегрування систем керування підприємством та виробництвом. Частина 1: Моделі та термінологія
Для перегляду змісту авторизуйтесь, або зареєструйтесь.
Про стандарти МЕК-62264
Стандарти ISA-95/IEC-62264 та супутні до них документи, що розглядаються в даному розділі розроблені для автоматизованих систем керування виробничими діяльностями підприємства, зокрема:
- керування операціями по виготовленню продукції (автоматизація основного виробництва)
- керування обслуговуванням обладнання (планові перевірки, ремонти і т.п)
- керування якістю продукції (все що відноситься до діяльності слідкування за якістю)
- керування виробничими запасами
Такі системи керування прийнято називати MES (Manufacturing Execution System). У стандарті їх називають MOM (Manufacturing Operation Management), оскільки перелік функцій, що охоплюються ним більше ніж в «класичних» MES. Якщо Ви не знаєте що таке MES або MOM, і чи потрібні вони на вашому підприємстві, достатньо позитивно відповісти хоча б на одне з наступних питань:
- чи потрібне на підприємстві відслідковування виготовлення продукції:
- від продукту (споживача) до сировини (постачальника або ще далі)
- або в іншому напрямку: від сировини до продукту
- чи потрібне оперативно-календарне планування виробничих та сервісних операцій, або обслуговування обладнання, проведення ремонтів, проведення перевірки якості?
- чи потрібен контроль усіх виробничих потоків та запасів між цехами та в середині цехів?
- чи потрібна автоматизація ланцюжка виготовлення продукції (для багатоасортиментного виробництва)?
- чи потрібне слідкування за ефективністю роботи робочих місць, відділень, цехів?
- чи потрібна автоматизація процесів проведення вимірювання якісних показників, контролю результатів та їх фіксації?
- чи потрібна автоматизація процесів проведення контролю та керування активами підприємства
Стандарт розроблений для всіх типів виробництв, отже стосується усіх виробничих підприємств. Так про що ж цей стандарт?
Спочатку стандарт розроблявся для уніфікації інтегрування автоматизованих систем керування організаційно-економічною діяльністю підприємства (рівень ERP, Business and Logistics Systems) та застосунками MES/MOM. Під уніфікацією розуміється однакове представлення моделей активів та діяльностей підприємства на обидвох рівнях. Наприклад, для керування основним виробництвом (виготовлення продукції) з рівня керування підприємством повинні передаватися виробничі плани (набір замовлень) та інформація про спосіб їх виготовлення, а в зворотному напрямку звітність про наявні ресурси та факт виконання замовлень. Уніфікація передбачає що застосунки ERP та MOM однаково представлятимуть цю інформацію.
Для такої уніфікації з’явилися перша та друга частини стандарту, перша – описова, друга – з представленням структур моделей. Пізніше з’явилася третя частина, в якій описані функції MOM та їх взаємозв’язок, а також четверта – з представленням структур даних. Тобто стандарт вказує на те, яким чином повинно відбуватися функціонування систем MOM і як повинні бути організовані взаємозв’язки між функціями, навіть якщо це будуть різні системи.
Отже, стандарт дає єдине універсальне представлення ресурсів та діяльностей підприємства, перелік основних функцій MOM та їх взаємозв’язку, а також формує термінологічну базу.
Не обізнаному представнику виробничих спеціальностей може здатися, що стандарт стосується виключно розробників систем рівня ERP та MES і, можливо, інтеграторів ІТ та АСКТП, однак ніяк не чіпляє виробничників, тобто керівників та інженерів різних господарств. Але це зовсім не так. Нижче розглянемо, що зрештою з цього можуть мати різні представники (стейкхолдери), а саме:
- представники виробничого підприємства (надалі, виробничники): головний інженер, керівники служб обслуговування (енергетики, механіки, КВПіА), керівники виробничих відділів, технологи, хіміки, відповідальні за якість і т.п
- постачальники та розробники інструментального ПЗ для MOM
- IT-служби
- інтегратори MES/MOM
- інтегратори АСКТП
- ЗВО (заклади вищої освіти)
- Дотримання єдиного стандарту дає можливість однаково представляти діяльність MOM та однаково називати сутності. Це в свою чергу дає можливість:
- формувати грамотні технічні завдання, зрозумілі для всіх задіяних сторін (виробничників і інтеграторів)
- вірно тлумачити сутності усім стейкхолдерам (виробничники, інтегратори, постачальники)
- використовувати кілька застосунків в єдиному інформаційному просторі
- Прийняття стандарту на державному рівні дає можливість посилатися інтеграторам та виробничникам на офіційно затверджений документ для вирішення способів організації системи керування виробництвом. Це, в свою чергу, дасть змогу інтегрувати різні системи керування, які розроблені відповідно до стандарту.
- Визнання стандарту на державному рівні є серйозним аргументом до приведення інструментальних програмних засобів до відповідності йому, від чого виграють як виробничники (див.п.2) так і інтегратори і, зрештою, самі постачальники.
- Стандарт добре розтлумачує функції MOM, що дає змогу використовувати його як посібник для усіх стейкхолдерів. Звичайно що він важкий для сприйняття саме в тому вигляді, але може стати хорошою основою для посібників та методичних рекомендації.
В ТК185 ведуться роботи по перекладу стандартів та інших супутніх матеріалів, створенню та розповсюдженню власного освітнього та просвітнього контенту та популяризації стандарту.